Ярий ріпак успішно культивують у зонах, ризикованих щодо вирощування озимого ріпаку. Він є також доброю страховою культурою, позаяк у роки, коли озимий ріпак вимерзає, його площі мож­на пересівати ріпаком ярим.

Місце в сівозміні

Правильне розміщення ріпаку в сівозміні має важливе значення для одержання високих і сталих врожаїв. Найкращі попередники ті, що рано звільняють поле, -- озимі і ярі зернові, зернобобові та інші. Як правило, ріпак висівають на тому ж полі не раніш як за чотири роки. При розміщенні ріпаку після ріпаку урожай насіння знижується на 25% порівняно з урожаєм у сівозміні. Якщо в сівозміні вирощують цукрові буряки, то розрив у часі між ріпаками збільшується до 5-6 років.

При вирощуванні ріпаку застосовують загальноприйняту для зони систему дифе­ренційованого обробітку ґрунту. А коли розміщують його після зернових, проводять лущення стерні дисковими знаряддями на глибину 6-8 см. Через 10-12 днів при масовому проростанні бур'янів проводять оранку на глибину 18-20 см, а на дерново-підзолистих ґрунтах -- на глибину гумусного горизонту.

Якщо ріпак ярий розміщують після зернобобових культур (горох, вика, пелюшка), їх сумішей із злаковими зерновими культурами, а також після просапних культур, оранку доцільно замінити на обробіток за ресурсозберігаючою технологією.

Ярий ріпак є відмінним попередником у сівозміні. Хоча проникнення кореневої системи не таке глибоке, як у озимого ріпаку, але через високу щільність рослин у верхньому шарі ґрунту, в порівнянні з озимим ріпаком, краще закриває поверхню ґрунту. Рослинні залишки після збирання значно дрібніші і тому краще віддають поживні речовини, які залишились для наступної культури в сівозміні. Ярий ріпак залишає після себе пухкіший ґрунт, тим самим створюючи передумови для оптимальних умов, що дають змогу проводити мінімальний обробіток ґрунту під наступну культуру. Цінність його як попередника відповідає цінності озимого ріпаку. В науково обґрунтованій сівозміні частка ріпаку не повинна перебільшувати 20-25% усіх площ.

Обробіток ґрунту

В умовах України, залежно від ґрунтово-кліматич­них умов, застосовують напівпарову та поліпшену систему основного об­робітку ґрунту.

Напівпаровий обробіток ґрунту ефективніший у районах, де ви­падає достатня кількість опадів. Його застосовують після польових та інших культур, які збирають у ранні строки. Напівпаровий обробіток грунту включає післязбиральне лу­щення стерні на 6-8 см, внесення органічних і мінеральних добрив і оранку на глибину 20-22 см. У подальшому при випаданні дощів прово­дять боронування важкими боронами, а при проростанні насіння бур'янів -- культивацію на глибину 6-8 см.

В умовах недостатнього і нестійкого зволоження вищу врожайність забезпечує поліпшений зяблевий обробіток. Суть його полягає в прове­денні післяжнивного лущення стерні на глибину 6-8 см і розпушення ґрунту на глибину 8-10 см. При такому обробітку створюється мульчую­чий шар, який перешкоджає випаровуванню вологи з нижніх шарів і проростанню великої кількості насіння бур'янів. Восени, коли темпера­тура повітря знижується, якість оранки краща, ґрунт добре розсипається на грудочки, не утворюються брили.

На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, застосовують пошаровий обробіток ґрунту. Основна мета такої системи обробітку ґрунту -- зменшити запаси поживних речовин у коренях багаторічних бур'янів і спричинити їхню загибель.

У вересні-жовтні здійснюють оранку на глибину 27-30 см. По мож­ливості проводиться вирівнювання ґрунту дисковими знаряддями або культиваторами.

Найповніше знищення багаторічних бур'янів досягається при об­робці відростаючих бур'янів (фаза розетки -- 5-6 листочків) гербіцидами 2,4-ДА або раундапом у дозі 5 л/га, розчиненого в 300-400 л води. Вно­сять його з таким розрахунком, щоб до проведення оранки гербіцид міг проникнути в кореневу систему бур'янів.

При вирощуванні ярого ріпаку важливо вибрати найбільш ефектив­ний і економічно вигідний спосіб основного обробітку ґрунту. Врахову­ючи, що вартість плоскорізного і поверхневого обробітку ґрунту на 30-40% менша, порівняно з оранкою, через дорожнечу пального, ці способи обробітку ґрунту слід ширше впроваджувати, оскільки вони, крім того, є ефективним засобом боротьби з водною та вітровою ерозією.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять з урахуванням попередника. На полях, ретельно підготовлених з осені (напівпаровий обробіток ґрун­ту), весною проводять лише передпосівну культивацію. При цьому краще зберігається волога, дружніше проростають бур'яни, які знищуються пе­редпосівною культивацією, що поєднується з внесенням гербіцидів.

На невирівняному з осені зябу після ранньовесняного боронування про­водять дві культивації: першу -- на глибину 7-8 см, другу, передпосівну, -- на глибину 4-5 см і коткування ґрунту.

У районах, де спостерігається вітрова ерозія, основний обробіток ґрунту проводиться плоскорізами, тому навесні допосівний обробіток по­чинають з обробітку кільчастими боронами, а передпосівну культивацію здійснюють культиваторами.

Слід зауважити, що весною ґрунт буває дуже пухким, тому за такої си­туації не бажано застосовувати колісні трактори для передпосівної куль­тивації. Ці трактори ущільнюють ґрунт, що негативно впливає на ріст і розвиток рослин.

Перед посівом доцільно провести коткування для ущільнення ґрунту.

У разі застосування хімічних засобів боротьби з бур'янами при вирощу­ванні ярого ріпаку використовують ті самі гербіциди і технологію їхньо­го внесення, що й при вирощуванні озимого ріпаку.

Використання добрив

Органічні добрива вносять у дозі 20-30 т/га під попередню культуру. Винос елементів живлення на формування одиниці врожаю та­кий, як і в озимого ріпаку. Оптимальна доза внесення азотних добрив під ярий ріпак на 10-15% нижча, порівняно з дозою під озимий ріпак. При­близна загальна потреба в азоті в середньому становить 90-120 кг/га.

В умовах посушливого клімату півдня України азотні, фосфорні і калійні добрива під ярий ріпак вносять у повній дозі N40Р60 кг/га при проведенні основного обробітку ґрунту.

У Лісостепу та на Поліссі доза мінеральних добрив при вирощуванні ярого ріпаку залежить від попередників. Після однорічних та бага­торічних трав -- N80Р50К100; при розміщенні ріпаку по пару -- N60Р30К60; зер­нобобових -- N60Р50К100; зернових -- N90Р50К100.

Азотні добрива вносять одноразово під передпосівну культивацію. 65-70% дози фосфорних добрив у вигляді суперфосфату вносять під зяб. Решту добрив -- під передпосівну культивацію. Калійні добрива вносять восени або навесні під передпосівну культивацію.

В інших зонах достатнього зволоження фосфорні і калійні добрива вносять восени, а азотні -- навесні під передпосівну культивацію.

Особливо негативно реагує ріпак на нестачу сірки і бору. При появі ознак нестачі сірки до початку його цвітіння обробляють розчином сульфату амонію (з розрахунку на 1 га 100 кг добрив, що роз­чиняють у 800 л води). Дефіцит бору усувається внесенням борного супер­фосфату або обприскуванням посівів розчином борної кислоти (2,3 кг кислоти розчиняють в 400 л води -- доза на 1 кг посіву).

На кислих ґрунтах обов'язково проводять вапнування з таким розра­хунком, щоб рН ґрунту становив 6,0-6,5.

Сівба

Насіння для висіву повинно мати схожість не нижче 85%. Для попередження пошкодження рослин ріпаку шкідниками і хворобами насіння перед висівом треба інкрустувати -- обробити плівкоутворюючими речовинами, що містять протруювач (див. табл.).

Препарати для протруювання насіння ріпаку ярого

Для ярого ріпаку рекомендують ранні строки сівби, які збігаються зі строками сівби ранніх культур. Однак при вирощуванні ярого ріпаку слід ураховувати, що для нього дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка утворюється на важких за механічним складом ґрунтах під час весняних дощів, сніговиці. Тому на важких ґрун­тах краще утримуватися від надранніх строків сівби.

Спосіб сівби ярого ріпаку залежить від забур'яненості поля. На чистих від бур'янів полях ярий ріпак краще сіяти суцільним способом з міжряддям 15 см, а на полях, засмічених бур'янами, та на насінницьких ділянках -- широкорядним способом з міжряддям 45-70 см, що дає змогу механізувати обробіток ґрунту в міжряддях та виростити більш повноцінне насіння.

При сівбі з міжряддями 15 см через кожні 10,8 м залишають техно­логічну колію для проведення догляду за посівами в період вегетації.

Норма висіву ріпаку ярого при суцільному посіві з міжряддями 15 см становить 2,0-2,5 млн схожих насінин на гектар (6-8 кг), а при широ­корядному способі сівби з міжряддями 45 см -- 1,5-1,75 млн схожих насінин на гектар (4-6 кг), щоб кількість сходів рослин на 1 м² станови­ла 120-140 шт.

Рекомендована глибина заробки насіння в степовій зоні — 2-3 см, у Лісостепу -- 1,5-2,0 см. При небезпеці пересихання верхнього посівного шару ґрунту глибина заробки насіння в Степу становить 4-5 см, а в Лісо­степу та Поліссі -- 3-4 см. Потрібно, щоб насіння лягло у зволожений  шар ґрунту й дало дружні сходи. При збільшенні глибини заробки насіння норму висіву збільшують на 5-10%.

Боротьба з бур`янами

Догляд за посівами ярого ріпаку, який вирощують за інтенсивною тех­нологією, передбачає комплекс заходів, що забезпечують появу дружних сходів, знищення бур'янів, захист посівів від шкідників та хвороб, ство­рення оптимальних умов для росту і розвитку рослин.

Поле слідом за висівом насіння коткують. При перезволоженні поверхневого шару ґрунту замість коткування застосовують боронування. У фазі розетки (4-6 листочків) у рослин здійснюють післясходове боронування легкими або середніми бо­ронами. Боронують у суху погоду в другій половині дня при швидкості руху агрегату 3-5 км/год.

На широкорядних посівах міжрядний обробіток проводять у фазі 3-4 справжніх листків на глибину 4-5 і 6-7 см, використовуючи спеціаль­не пристосування для підгортання рослин. При цьому не допускається за­гортання їх землею, особливо при першій культивації.

У боротьбі з однорічними та багаторічними бур'янами в посівах ріпа­ку ярого застосовують гербіциди (див. табл.).

Гербіциди, рекомендовані для застосування при вирощуванні ріпаку ярого

Захист від хвороб і шкідників

Ярий ріпак уражається тими хворобами і пошкоджується тими шкідниками, що й озимий. Тому під час вегетації на посівах ярого ріпа­ку застосовується така ж система захисту рослин, як і на посівах озимо­го.

Хімічні препарати для боротьби зі шкідниками представлені у таблиці. Їх необхідно застосовувати лише з урахуванням порогу шкодочинності і дуже важливо заздалегідь обробити краї полів, що запобігає поширенню шкідників.

Хімічні препарати для боротьби зі шкідниками

Примітка: знак + означає спектр дії препарату

Десикацію ярого ріпаку проводять у разі необхідності. Основною при­чиною проведення десикації посівів ріпаку ярого є нерівномірне дости­гання. Для цієї операції дозволено використовувати такі десиканти: гліфо 480, в.р., домінатор, в.р., раундап, в.р. в дозі 3 л/га. Десикацію прово­дять у фазі побуріння у рослин 70% стручків.

Збирання

Збирання ярого ріпаку починають через 12-14 днів після обприскуван­ня. Застосовують переважно роздільний спосіб збирання. Пряме збиран­ня допускається на чистих від бур'янів посівах при рівному достиганні рослин або у випадках, коли пропущені строки роздільного збирання.

При прямому комбайнуванні до збирання приступають, коли вологість насіння знизиться до 12-15%.

Для цього використовують комбайни «Дон 1500», «Славутич», які об­ладнуються пристроєм ПСТ-10, а також комбайни, які постачають з-за кордону -- «Масей-Фергюссон», «Клаас Домінатор», «Джон-Дір», «Кейс».

При роздільному збиранні скошують рослини у валки у фазі жовто-зеленої стиглості стручка, коли рослини набувають жовто-лимонного ко­льору, листя нижньої і середньої частини рослин обпадає. Підбирають валки, коли насіння набуде 10-12% вологості. Висота зрізу має становити не більш ніж 15-20 см, швидкість руху агре­гату не повинна перевищувати 8 км/год. Важливо, щоб стручки у валку не дотикались до поверхні ґрунту, а циркуляція повітря у валках була до­статньою.

Післязбиральна доробка, зберігання

Очищення насіння необхідно робити зразу ж за обмолотом. Навіть корот­кочасне нагрівання вороху знижує посівні та товарні якості насіння.

Для очищення використовують пересувні зерноочисні машини, для сортування насіннєвого матеріалу -- насіннєочисні машини.

Слід пам’ятати, що насіння ріпаку високої посівної та товарної якості при вологості 12% зберігається не більш ніж 30 діб.

Для довготривалого зберігання насіння варто висушити до вологості не більш ніж 8%. Товарне насіння сушать при температурі до +55-60°С.

На насіннєві цілі вологе насіння сушать за таких умов: темпера­тура теплоносія при вологості насіння до 16% не повинна перевищувати 25-27°С, а при вологості насіння вище 16% -- не більш ніж +30°С.

ВАЖЛИВО!

Насіння ріпаку високої посівної та товарної якості при вологості 12% зберігається не більш ніж 30 діб.

Юрій НОСЕНКО,
канд. с.-г. наук, УААН