Тема цукру в останні роки активно обговорюється в професійних колах, у пресі, стає інструментом політичного впливу. Не завжди подібні обговорення мають об'єктивний характер. Спекуляції на кон’юктурі навколо цього важливого продукту приносять свої дивіденди. Наша мета об'єктивно показати матрицю залежності внутрішніх цін на цукор від основних факторів.

Згідно з дослідженнями Міжнародної організації по цукру – МОЦ внутрішні ціни на цукор в окремих країнах – виробниках залежить від:

• Стану національного цукрового балансу в поточному і наступному сезоні, що враховує кількість цукру в запасах, співвідношення запасів і споживання, а також очікуваний рівень самозабезпечення.

Довідково щодо України: Ресурси цукру з врахуванням перехідних запасів минулих років (560 тис. тонн) на період 2009/10 МР оцінюються в обсязі 2300 тис. тонн, в тому числі власне виробництво ~ 1300 тис. тонн, імпорт цукру 445 тис. т за рахунок цукру-сирцю з тростини в межах щорічної тарифної квоти і імпорт білого кристалічного з Республіки Білорусь. Запаси цукру за станом на 1 березня 2010 року у всіх суб’єктів господарської діяльності, становлять 1 млн. т. Оптові ціни на внутрішньому ринку на початок березня ~ 8 000 грн. т (1000 $). Середні витрати на виробництво тонни цукру в 2009 році становили 5500 грн. з ПДВ (688 $ США), 4583 грн. т без ПДВ.

На 2010/11 МР прогнозується посівна площа під цукровими буряками на рівні 400 тис. га, урожайність 35 т/га, у заліку 30 т/га, валовий збір – 12 млн. т, виробництво цукру – 1500 тис. т, плюс тарифна квота СОТ 267,8 тис. т. На 2011/12 МР – посівна площа повинна збільшитись до 450 тис. га, урожайність до 39,4 т/га, у заліку 35 т/га, валовий збір до 16 млн. т, виробництво цукру до 1920 тис. тонн.

• Політики Уряду стосовно цукру (державний контроль за внутрішніми цінами на цукрові буряки і цукор, рівень державних субсидій, захист внутрішнього виробника).

Довідково: В Україні відмічаються значні і різкі коливання мінімальних цін на цукрові буряки і цукор. В 2006 році мінімальна ціна на цукрові буряки без ПДВ була 162,5 грн. т, в 2007 і 2008 роках – 141,67 грн. т, в 2009 році - 259 грн. т. Середня реалізаційна, відповідно в 2006 році - 187,2 грн. т, в 2007 році – 157,6 грн. т, в 2008 році – 220 грн. т, в 2009 році - 345 грн. т. На 2010/11 МР прогнозується 375 грн. т без ПДВ. Реалізаційна ціна на цукор у 2006 році – 2560 грн. т, у 2007 році – 2830 грн. т, у 2008 році – 3988 грн. т, у 2009 році – 4400 грн., у І кв. 2010 року – 6683 грн.

Рівень державних субсидій на виробництво цукрових буряків в Україні недостатній: в 2008 році - 750 грн./га, в 2009 році по 750 грн./га було задекларовано, але не виплачено. Науково обґрунтованою є субсидія 1500 грн./га, що повинна направлятися на відновлення родючості ґрунтів у бурякових сівозмінах. Субсидії в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь  видаються практично в усіх країнах світу і складють в середньому  220 доларів США, зокрема: в Чехії – 200, в Угорщині – 150, в Польщі – 200, країнах ЄС-25 – 800, в США – 130-140, у Швейцарії – 3100 доларів США. В Росії компенсується 2500 руб./га витрат на засоби захисту рослин, а також 30% витрат на мінеральні добрива.

Внутрішній товаровиробник з боку держави захищений недостатньо – ввізне мито згідно умов СОТ встановлено 50 % від митної ціни замість 300 євро за тонну і 2 % в межах митної квоти на цукор-сирець з тростини; через кордони вільно проникають цукромісткі матеріали і цукрозамінники; сировина з цукрових буряків переробляється переважно на давальницьких умовах, існує дисбаланс інтересів виробників коренеплодів і цукрових компаній (обман на прийомці сировини, неплатежі, відмова від укладення контрактів і т. п.), що веде до відмови від вирощування цукрових буряків, скорочення площ посівів.

• Курсу валют. На початку кризи 2008-2009 років в Україні різко змінився курс гривні по відношенню до долара США: був 5,05, а зараз дорівнює 8, що відповідно позначилось на цінах на продукцію бурякоцукрового підкомплексу АПК.
• Структури споживання цукру. В зв’язку з тим, що під статистичну звітність попадає тільки 50 % наявного в Україні цукру, дати чіткий аналіз структури споживання неможливо. Шляхом експертних оцінок фахівців підраховано, що  населенням в період 2008/09 МР спожито 55,04%, кондитерським виробництвом 30,24%, виробництво пива та безалкогольних напоїв 9,81%, хлібпромом 1, 63%, на спирт та вино витрачено 0,55% від загального об’єму цукру. Для України характерне також «інше споживання», яке включає в себе годівлю цукром бджіл та виготовлення  з цукру алкогольних напоїв.
• Доступу до пільгових ринків, регіональні торгівельні угоди. Україна втратила традиційні ринки збуту цукру в країнах , що утворились на базі колишнього СРСР і, найперше в Росії, куди поставляла 56 % виробленого цукру, або ~ 3 млн. тонн. Виручка від реалізації цукру і кондитерських виробників становила 1,2 млрд. доларів США в рік, яка в останні роки скоротилась до 0,16 млрд. доларів США (майже у вісім разів). Навпаки, в період 1995-2005 років країна вимушена була імпортувати цукор в обсязі 220-450 тис. т в рік, в 2003 році – 1557,5 тис. т, що стало підставою для встановлення для України імпортної квоти в розмірі 267 тис. т при вступі до СОТ. В останні два роки невеликі партії імпортного цукру (62-77 тис. т) поступають із Республіки Білорусь. Більше того, шляхом внесення поправки до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» Україна позбавила себе квот «В» і «С», тобто, права на експорт, зокрема, кордони українського цукру в Росію закриті до 2012 року включно.
• Переважаючих рівнів національної собівартості виробництва. Собівартість виробництва цукрових буряків в Україні в зв’язку з подорожанням матеріально-технічних ресурсів невпинно зростає:

Собівартість цукру за даними НАЦУ «Укрцукор»:

Необхідно відмітити, що собівартість продукції буряко-цукрового під комплексу АПК України знаходиться на рівні показників країн-членів ЄС та США, а його низька економічна ефективність протягом тривалого періоду часу пояснювалась низькими внутрішніми реалізаційними цінами на цукор. Підтвердження чому є показники 2009 року, коли різке зростання оптово-відпускної ціни на цукор до 6500-7000 грн./т зумовили ріст рівня рентабельності виробництва цукрових буряків до 35 % проти надто низького рівня рентабельності і збитків за попередні роки:

• 
  Цін і пропозицій альтернативних підсолоджувачів. В Україну безконтрольно продовжується завезення інтенсивних підсолоджувачів й цукрозамінників, що використовуються у виробництві продуктів харчування. Точного обліку обсягів імпортних партій немає. За експертними оцінками фахівців підсолоджувачі типу аспартаму займають 300-350 тис. тонн цукрового ринку (в цукровому еквіваленті), окремі з них являються канцерогенами і негативно впливають на організм людини. Певна частина цукру ввозиться разом з кавою в пакетиках та контрабандним шляхом. Між тим, Україна має можливість розвивати виробництво підсолоджувачів і цукрозамінників біологічного походження на базі культури СТЕВІЇ, із якої можливо виготовляти препарати-замінники цукру для 2,5 млн. хворих на діабет.
• Рівнів доходів населення. Платоспроможність населення України щодо можливості придбання цукру за роздрібними цінами зменшилась до рівня 48-52 %, тобто при нормі 38 кг одна пересічна людина придбає в рік 19 кг цукру.

На VІІІ міжнародній конференції з питань ринку цукру, яка проходила у Москві, також відмічалось, що національні баланси окремих країн відіграють вирішальну роль у характері динаміки внутрішніх цін на цукор, а зміна цін світового ринку в значній мірі залежить від ситуації пропозиції/попиту, яка в свою чергу є результатом розвитку цукрових ринків в окремих країнах. Саме комбінація національних дефіцитів і стала причиною високих внутрішніх цін та поштовхом для глобального дефіциту світового ринку цукру. Тому відбувся значний стрибок ціни на цукор в квітні 2008 – на початку 2009 року. В даній ситуації значну роль відіграв дефіцит цукру в Індії (-4 млн. тонн), Росії (-2,7 млн. т). Світове виробництво цукру в 2008/09 МР у сирцевому еквіваленті становило 152,482 млн. т, споживання – 164,153 млн. т, дефіцит – 11,671 млн. т, імпортний попит – 50,068 млн. т і експортна пропозиція 50,070 млн. т, а кінцеві запаси - 60,368 млн. т, або 36,78 % від обсягів споживання.

В 2009/10 МР прогнозують спади виробництва в Китаї (-0,535 млн. т), Тайланді (-0,478 млн. т), а також прирости в ЄС (+1,910), Індії (+1,2), Бразилії (+1,025). Тому передбачуване виробництво цукру дорівнюватиме 157,160 млн. тонн. Споживання – 166,585 млн. тонн, дефіцит зменшиться до – 9,425 млн. т, імпортний попит 54,281 млн. т, експортна пропозиція 52,156 млн. т, кінцеві запаси становитимуть 53,068 млн. т, або 31,86 % від споживання.

Експерти, присутні на конференції, зробили основні висновки щодо світового торгового балансу цукру 2009/10 років:

• Дефіцит у сезоні 2008/09 (12 млн. тонн) лише помітно знизив, але не ліквідував накопичені в попередні два сезони запаси;
• Стрімке зростання цін в 2009 році свідчить про те, що світовий ринок набагато дошкульніше реагує на дефіцит, чим на перевиробництво;
• Ріст цін спот на тлі глибокої інверсії форвардної кривої сприяв зсуву торговельного балансу на другу половину сезону 2009/10;
• Зниження цін у лютому-березні через погіршення макроекономічного ситуації ілюструє високу спекулятивну складову у ринку цукру;
• Незважаючи на ранній початок і оптимістичні перспективи нового врожаю в Бразилії, ринку ще треба буде пройти через напружений період;
• Імовірне відновлення виробництва в Індії в 2010/11 роках допоможе ринку перейти зі стану певного дефіциту до умовного надвиробництва;
• Доти світові ціни будуть характеризуватися певною мінливістю.

Цінова кон’юктура зміниться в бік зменшення рівня ціни, що зараз і відбувається на світових біржах. Але протягом 2009/10 МР ціни на цукор ще будуть досить високими з можливими коливаннями. Що стосується України, то прогнозована оптова-відпускна ціна на цукор в 2010 році може знаходитись на рівні 6200-6500 грн. за тонну з коливаннями плюс-мінус 10 %. Це означає, що бурякоцукровий підкомплекс АПК України все ще має сприятливі умови для відновлення оптимального рівня власного виробництва і перспективи його подальшого розвитку.

Потенційні можливості України та Росії отримати користь з високих цін на світовому ринку цукру

Бондар В.С., 
кандидат економічних наук, Інститут цукрових буряків УААН
Андрющенко С.Ю.,
менеджер з маркетингу, ТД «НАСІННЯ»
(за матеріалами VІІІ міжнародної конференції «Ринок цукру СНГ і центральної Азії 2010» від 4 березня 2010 р. в м. Москві, Росія)